id: 38269
Назва: Передумови державного регулювання економіки та формування політики розвитку агробізнесу
Автори: Дмитренко Р.М.
Ключові слова: аграрний секторт економіки, державне регулювання економіки, політика розвитку агробізнесу, сільське господарство
Дата публікації: 2024-12-13 09:48:52
Останні зміни: 2024-12-13 09:48:52
Рік видання: 2024
Аннотація: Досліджено еволюцію розвитку державного регулювання економіки. Зазначено, що найдавнішими пам`ятками наукової думки є артефакти Стародавнього Єгипту. Античні філософи Аристотель, Платон та Ксенофонт у своїх працях виступали за активне втручання держави у економіку. Платон пропагував втручання держави у процес встановлення цін та ратував за законодавче закріплення цін. Сільське господарство вважалося найважливішою сферою економіки держави. Історичний розвиток наукової думки показав, що в різні історичні етапи теорія втручання та невтручання держави в економіку країни змінювала одна одну, з`являлися різні течії та напрямки, наукові школи. Одні представники були за активне втручання держави в економічні процеси, інші проти. Історично механізм державного регулювання склався у країнах Західної Європи, Японії, країнах Латинської Америки. Тоді як у США, Канаді, Австралії було слабо розвинене державне регулювання. Встановлено, що першою теоретичною концепцією під час зародження наукової думки був меркантилізм. Меркантилісти були прихильниками ідеї про те, що гроші були уособленням багатства та економічного розвитку держави. Вони виступали за обмеження імпорту та підтримку експорту. Їм притаманна теорія протекціонізму. Паралельно з навчаннями меркантилістів виникло інше вчення — класична політекономія. Основоположником цього напряму вважається А. Сміт та Д. Рікардо. У Франції з`являється ще одна економічна школа — фізіократів. Її родоначальником є Ф. Кене. Фізіократи в середні віки відбивали думки античних філософів і підтримували концепцію, що єдиним джерелом багатства суспільства та держави є природа. Наприкінці XX ст. з`являються монетаристи — лідери неокласичної теорії. Вони дотримувались думки про саморегулювання економіки без втручання держави. При цьому економіці зберігається макроекономічна стабільність. Криза неокласичної теорії настала у 90-ті роки XX століття. Насправді перебувало дедалі менше підтверджень теоретичним положенням. Україна та багато постсоціалістичних країн у цей період проводили ліберальні ринкові реформи, але, на жаль, опинилися в глибокій економічній кризі. Проте Китай, який пішов іншим шляхом, відмовився від ліберальних реформ, показав прискорені темпи економічного зростання. Інституціоналізм став одним із факторів критики неокласичної економічної теорії. Проте, в інституціоналізмі, з`явилися представники, які по-різному належали до втручання держави у регулювання економіки. Для сільського господарства створено своє інституційне середовище, яке має відповідати наступним критеріям: мати демократичність, використовувати соціально-психологічні мотивації, стимулювати розвиток прогресу, знижувати транзакційні витрати, потім спрямовано, переважно, вся концепція інституціоналізму. Особливість аграрного сектора показує, що не тільки ринкові механізми впливають на його функціонування, а й інституційні особливості, які найчастіше зазнають негативних наслідків. Зроблено висновок, що теорія інституціоналізму найбільшою мірою пристосована на сучасному етапі до вивчення специфіки сільського господарства, допомагає зрозуміти природу аграрного бізнесу та виявити необхідність у напрямах державного регулювання.
URI: http://repository.vsau.vin.ua/repository/getfile.php/38269.pdf
Тип виданя: Статті у наукових фахових виданнях України (Copernicus та інші)
Видавництво: Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 21. С. 201-207. DOI: 10.32702/2306-6814.2024.21.201
Розташовується в колекціях :
Ким внесений: Адміністратор
Файл : 38269.pdf Розмір : 1799669 байт Формат : Adobe PDF Доступ : Загально доступний
| |
|
|
